ЧЕТВЕР НА ЗАПАХ

Люблю ЧЕТВЕР! У нього особливі парфуми )

По четвергах я так само встаю о 6-ій, готую сніданок для себе і КОТА, потім обоє пережовуємо нехитру страву і гайда на працю! До роботи мені якихось півгодини. Йду пішки. Бо то дорогоцінний час, коли можна нарешті проснутися, вдихнути на повні груди холодного і загазованого повітря, подзвонити одній-єдиній подрузі, перемити костомахи двом-трьом людиськам, помилуватися небом, пошурхотіти листям (осінь же ж!)… Одним словом ЛЯПОТА!

І лише відчинивши двері найріднішої у світі редакції найцікавішої у світі газети, відчуваєш: «ТА ЦЕ Ж ЧЕТВЕР!» Переступаю поріг, широко роздуваючи ніздрі. Пахнуть ГАЗЕТИ! Я, мабуть, якась токсикоманка, бо від запаху свіжих газет мене просто ковбасить!!!! А ще четвер — то день, коли зранку можна не працювати, тож я засідаю за свіжоспечену пресу. Найперше — львівський «Експрес»! То най не улюблена, зато крутезна газета.

Чергова стаття про псевдопрофесора (враження таке, що у нас пороблено з тими проффессорами). Читаю, аж волосся дибки стає. Витявляється, поруч із нами живуть такі сволочі, що за гроші ладні на все — лікують цілком здорових, обдирають до нитки родини безнадійно хворих, підробляють дипломи, ба, навіть, отримують за це державні премії! А шо ви хоште? То ж УКРАЇНА! Дуже страшно, що все так, але руки не опускаються, бо ж є ще у нас справжні журналісти! Пишаюся журналісткою «Експресу», яка мала сміливість і обезбашеність взятися за розслідування справи, яку роками ретельно маскували УСІ. Вона — МОЛОДЕЦЬ-ПРЕМОЛОДЕЦЬ! От кому державні премії давати! До речі, подейкують, що журналістське розслідування про псевдопрофесора Слюсарчука — то чи не наймасштабніша українська сенсація! Ще б пак! Шахраї у нас завше купаються у славі! Хай навіть у поганій! )))

А ще — цікаве інтерв’ю з Янушем Вишневським! Хороша сентенція: «Боже, допоможи мені бути таким, яким мене вважає мій пес». Візьму на замітку!

Так от, хороша читанина+потрясний запах=день вдався.

Люблю ЧЕТВЕР!