Сміливство

Сьогодні писала статтю про Туреччину зі слів нашої улюбленої всіма Цитринки. На жаль, вона знову скоро там буде і в мене на серці важкість. Ну, не вмію я відпускати людей, яких люблю, які мені симпатичні своїми думками, справами і тараканами в голові. А ще ж тільки ото тепер і збагнула, що не змогла б я отак поїхати бозна куди і назавжди. Це ж тра мати стільки сміливства!

А в мене сміливства мало… Ніяк не можу кинути роботу. Боюся змін. Живу в підвішеному стані: ніби й готова в будь-яку хвилину забрати манатки і піти у вільне плавання, але як доходить до діла, то «мало каки в с*аці»… Отак! Вмру, якщо не писатиму. А якщо писатиму, то питання — куди? все ще залишається відкритим.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*