Шлюб — це гівно (Цитрина)

Отакий крилатий вислів знайшла я в Цитрининих записках. І розумію, що влучніше вже не сказати. Хто не був у шлюбі, не повірить, звісно. А зря! Я теж рік тому ще не вірила і вступила у те гівно))). Тепер, блін, не відмитися. Хоча, гівно те також різним буває. Часом таке собі засохше і не дуже смердюче, а часом липке і надто вже нестерпно пахне. У мому випадку, мабуть, варіант №2. От, приміром, не тра ходити далеко: мене майже цілий день немає дома і ми геть не скучаємо один без одного. Він сидить собі дома і навіть не думає подзвонити (брешу, бо може подзвонити, коли проголодається, і допитуватись, чи прийду я на обід). Я ж не дзвоню взагалі. Я просто забуваюся на роботі і вдаю, що ніде нікому нічого не винна. Ввечері я все ж приходжу додому, але не тому, що дуже туди хочу, просто хочу їсти, прийняти душ, виспатися. У нього ж по вечорах клієнти. Тобто ми й далі не бачимося. Залишається, мо, година-дві, коли ми обоє дома. Мені хочеться хоч заговорити до когось. Але то — марна справа. Він втикає у монітор, причому втикає так, ніби вони — одне ціле. Говорити в такі моменти «безсмислєнно». Я можу зробити йому чай, підсунути під ніс і сказати «пий!», а він на те — «зараз йду!», і далі сидить втикає. Отака реакція! З таким успіхом цікавіше говорити до стіни.

У буденному житті ми майже незалежні. Він не пропонує мені допомоги, я розраховую на власні сили і кошти. У нас різні дороги (не розумію, якого х…ра ми поєднали їх шлюбом), і вони постійно розходяться у протилежні боки.

У сексі ми — найгірші коханці. У нас його майже немає. Бо ми — жайворонок (я) і сова (він) — навіть у ліжку буваємо в різний час. Коли я хочу, у нього на першому місці комп, коли він хоче, у мене на першому місці сон. Дійшло до того, що я взагалі вже не хочу і мені сняться чужі чоловіки.

Мені всі кажуть його кидати. Йому, мабуть, теж. Але ми ще терпимо один одного через оте гівно. Таке враження, що нам обом подобається, коли від нас смердить…


Шлюб — це гівно (Цитрина): 5 комментариев

  1. Подивись фільм «Огнеупорный». Обов»язково подивись. Від того, що від вас «смердить» ви обоє винні в однаковій мірі, мені здається…. Пробач, що так влізаю з критикою…

  2. _unseen_ , тут навіть не про критику йдеться, а так і є. просто «ну той шо шо винні»?? якшо людям разом не ок, то хай собі й вина на кого хоч лягає. Справа не в провині, а в тому як зfмінити гівно на цукерку?

    МураааашО , ти видерла фразу дуже просту і PREгарну (хвали мене моя губонько). Я вже думала, шо всі хто не каже про шлюб шось недобре, то просто приховує свою ванючість))

    ми постановили з Хемом по приїзді з України заховати свої документи про шлюб в сейф у банку і забути за них (до пори до часу, бо ж нам як іноземцям часто доводиться звертатися до доків). Він не бачить причини наших сварів у шлюбЛові, а я бачу, бо до нього все було не так. просто мабуть нам всім тре забути про той день пошлюблення, про річниці, про обіцянки, про їжі-чаї, про побут і жити, наче ми всесвітні коханці..

  3. О, знову золоті слова! «Як змінити гівно на цукерку» — це може стати темою цілої наукової праці ))). От, мо, хто підкаже, як це робиться, буду вдячна, а то ж ніби й не хочеться все руйнувати, але й жити так теж «ніззя». А от сховати документи про шлюб точно не поможе, бо ж не у них справа, справа в тому, що ти прижився на новому місці, ти нагрів собі там якийсь куток, стягав туди свої улюблені «мєлочі жизні», і коли подумаєш, що прийдеться знову кудись пертися і знову нагрівати якесь місце, то ти починаєш тішити себе думкою, що, може ж колись стане ліпше… І продовжуєш топтатися по гівну ). От!

  4. …а шоб втекти від побуту, їжі-чаїв, точно тра мати інше кубло, де ти будеш сам собі пан, бо в одному кублі двом точно не розминутися, і мусиш або терпіти, або влаштовувати скандали-істерики.

Обсуждение закрыто.